Головна Новини та публікаціїВідеоАналітикаНапрямки роботиПро насКонтакти
» » Чому зросли тарифи на опалення та гарячу воду?

Чому зросли тарифи на опалення та гарячу воду?

Чому зросли тарифи на опалення та гарячу воду?

В середині серпня українці отримали липневі квитанції з новими тарифами на гарячу воду (у кого гарячої води не було - той не відчув підвищення її вартості «на своєму гаманці»). Зростання ціни на послуги з централізованого опалення ми побачимо під час опалювального сезону. Підвищення тарифів на комунальні послуги відбулося в наслідок того, що держава прийняла важливе політичне і єдине економічно правильне рішення - населення повинно сплачувати за воду і тепло їхню повну вартість.

До 1 липня у жодному місті тарифи для населення не покривали навіть собівартості послуг, не говорячи про мінімальний прибуток (який би спрямовувався на модернізацію застарілого та енергозатратного обладнання) виконавців та виробників послуг. «Різниця в тарифах» підприємствам теплопостачання виплачувалася із бюджету, однак, із значними затримками. У відсотковому співвідношенні тарифи на теплову енергію (а відтак, і на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) по Україні зросли по-різному* - від від 0,4 % для споживачів КП «Іллічівськтеплоенерго» до 161 % для споживачів ВП «Миронівська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». В середньому по Україні зростання тарифів на теплову енергію становить 40 %. Що меншою була «різниця в тарифах» для споживачів, то менш відчутне підвищення.

Варто зазначити, що ціна на газ для підприємств ТЕЦ та ТЕС (основної складової теплової енергії) для населення залишилася незмінною - 1 309 грн за 1 тис. м3 з ПДВ. Тому дане підвищення тарифів для населення на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання жодним чином не пов’язане із ціною на газ, яка зросла лише для інших категорій споживачів - бюджетних та комерційних установ. Навіть при досить низькій ціні на газ (останнє підвищення відбулося у 2010-му році з 727 грн за 1 тис. м3 з ПДВ до 1 309 грн з ПДВ за 1 тис. м3 з ПДВ.), останні кілька років тарифи для населення не покривали собівартості і не підвищувалися, хоча кілька разів зростала інша важлива складова теплової енергії - заробітна плата (якщо у 2009-му році мінімальна заробітна плата становила 605 грн, то у 2014 році - 1 218 грн), відповідно, зростала собівартість теплової енергії. Разом із тим - накопичувалася «різниця в тарифах» та заборгованість бюджету з її відшкодування.

Собівартість** теплової енергії на кожному підприємстві різна і коливається від 57,39 грн за 1 Ггкал. на ДП «НАЕК «Енергоатом» до 473, 79 грн за 1 Ггкал. на КП «Теплові мережі Харківського району Харківської РДА». В середньому по Україні вона становить 306 грн на 1 Ггкал. і залежить від від вартості та частки в структурі собівартості витрат на паливо, електроенергію, заробітну плату з нарахуваннями, амортизацію та ін.

При цьому, частка витрат на енергоносії (природний газ та електричну енергію) у структурі собівартості теплової енергії становить понад 60 %, у той час, як в країнах Європи - близько 20 %. Цілком ймовірне зростання в майбутньому і на газ, і на електроенергію, спричинить подальше зростання цін на теплову енергію, а звідти - на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для населення. І лише енергозбереження, енергоефективність та використання альтернативних і відновлюваних джерел палива в комплексі зможе пом’якшити чи навіть ліквідувати негативні наслідки і для населення, і для економіки країни. Чи не вперше в історії України споживачі реально задумаються про енергоощадні заходи. А потенціал енергозбереження лише в житловому багатовартирному фонді становить до 60 %.

* лише для ліцензіатів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг

** Планова собівартість на 2014 рік лише для ліцензіатів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг

Детальніше:

Тетяна Бойко, координатор
житлово-комунальних програм
Громадянської мережі ОПОРА
(063) 617 97 60



© ГО "КІРОВОГРАДСЬКА МЕРЕЖА "ОПОРА"
2006-2017
Використання матеріалів із сайту Громадянської мережі ОПОРІ дозволене за умови наявності посилання (у випадку інтернет-видання - гіперпосилання) на oporakr.org